Spring 2024 - Recrudescence

Halyna Petrosanyak

– подумав Ернст, помічаючи, як його серце прискорило ритм, – може, якщо захоче…». Оксана помітила Ернстів інтерес й запропонувала йому послати його фото Зоряні. Сказала, що зробить це сама, нехай він просто принесе світлину. Через два дні все було владнано: Оксана написала Зоряні, що Ернст хоче познайомитися й має серйозні наміри. Десь через два тижні – чоловік уже й призабув справу – зателефонувала Оксана й сказала, що Зоряна прислала листа: вона не проти знайомства. Оксана дала Ернстові адресу подруги: мовляв, він може написати їй сам. Увечері Ернст сів писати листа. З чого почати? Люба Зоряно? Ні, мабуть, все таки нейтральніше: «Привіт, Зоряно». А далі? Але врешті лист вийшов невимушений і симпатичний, а ще – дуже відкритий. Ернст мав природне чуття того, де відкритість буде доречною. Це був якраз той випадок. Відповідь не забарилася. Листування продовжилося, після десятка листів Ернст уже знав: цю жінку йому послало провидіння. Він мешкав у старому родинному двохповерховому будинку на Ринковому майдані маленького містечка у центральній Німеччині. Будинок збудував Ернстів прапрадід, дід відкрив у його партері ресторан, завсідниками якого були містяни, здебільшого, сусіди Ернста. Останнім часом побільшало туристів. Віднедавна підприємство цілком в Ернстових руках, воно приносить непоганий прибуток. На першому поверсі над рестораном було помешкання матері, а на другому – його парубоцькі володіння. Він мріє, щоб в цих стінах засяяло світло його Зоряни. Ернст усміхається, уявляючи їхню зустріч; відчуває, що не розчарується: його серце сповнене любові й радості. Він запросить її до себе на Різдвяні свята, щоб познайомити зі своїм світом, він зробить усе, щоб їй сподобалося. Вони подорожуватимуть разом, вечорами ходитимуть на концерти,

50