Spring 2024 - Recrudescence

Halyna Petrosanyak

III.

Ернст прокинувся від запаху смаженого м’яса й тихого, але інтенсивного руху на кухні: там шкварчали сковорідки, подзенькував посуд, кипіла вода. На сніданок подали котлети з підсмаженими грінками й яєчнею, молочну рисову кашу з родзинками й медом, налисники з домашнім сиром і джемом. Ернст намагався пояснити, що звик снідати канапкою з сиром, яку запиває кавою з молоком. Канапку й каву йому негайно подали, але знехтувати рештою не дали: на його тарілці чергувалися котлети, грінки, налисники. Обговорювали вчорашній вечір: виявляється, Зоряна з Павлом – так звали кузена – чекали на нього біля кордону від шостої до дванадцятої, отож, коли він проходив контроль, а потім намагався їх знайти у темряві, були десь зовсім поблизу. Зараз, дивлячись в очі дівчини, Ернст забув усі нічні неприємності. Зоряна була такою, як він собі й уявляв: вона була мрією. Вони добре розумілися, їм не бракувало тем для розмов. Наступного дня було сухо, й вони вирішили поїхати до Львова. Але Ернстове авто не взяли, щоб не привертати небажаної уваги, а скористалися потягом, в якому гість мав стійке враження подорожі в минуле. Зате ефект від Львова був іншої якості: Ернст відкрив для себе чудовий світ. Вони піднялися до похмурої Цитаделі, від якої відкривався прекрасний вид на середмістя. Ернст узяв Зорянину руку:

– Ти не розчарована? – запитав він.

– Навпаки, – сказала вона, з усмішкою дивлячись йому

в вічі, – я зачарована остаточно.

– Я теж, – сказав чоловік і вперше припав до її любих

вуст.

З цієї миті вони були парою, й не існувало жодної сили,

66