Spring 2024 - Recrudescence

Halyna Petrosanyak

яка б могла цьому протистояти.

Ернстова відпустка тривала два тижні. З собою він привіз заздалегідь оформлене в поліції запрошення для Зоряни: вони домовилися, що дівчина негайно подасть заяву на гостьову візу до посольства Німеччини. План був такий: Зоряна отримає візу на місяць, Ернст познайомить її з мамою й друзями, вони проведуть разом Різдвяні свята. Він покаже їй своє оточення, і якщо на те буде її воля, вона стане королевою його світу. Вони поберуться в Німеччині. Зоряні план подобався, і вона заходилася збирати необхідні довідки. Це виявилося непросто. Вона працювала в одній із трьох шкіл свого містечка, її платня була більш ніж скромною. До посольства треба було подати довідку з місця роботи із зазначенням заробітку. Малий заробіток підвищував ризик, що в посольстві Німеччини заявницю запідозрять у намірі не повертатися. Підставою для подібних підозр був і сімейний стан: неодружена. Німецьке посольство неохоче давало візи молодим неодруженим українкам. Але робити було нічого. На Зорянине прохання про довідку з роботи директорка школи насторожилася, а коли довідалася, що її вчителька збирається подавати документ до посольства Німеччини, взагалі, опечалилась. Зоряна знала, що для її колег, дев’яносто відсотків з яких – жінки, її збирання документів на візу завтра стане сенсацією. Нарешті через три дні інтенсивної біганини інстанціями, в якій Ернст її супроводжував, дивуючись бюрократичній дрімучості, усе було готове. Зібравши перекладені й засвідчені нотарем папери, у середу ввечері Ернст із Зоряною сіли на київський потяг. Чоловік не міг зрозуміти: чому не можна в посольство надіслати документи поштою? Чому, щоб отримати візу на захід, обов’язково треба подолати шлях в 500 кілометрів на схід? Але справжні випробування чекали їх у посольстві. Коли вони близько восьмої години ранку нарешті опинилися поблизу 68